Сьогодні стресові події стали частиною нашої реальності. Вибух, аварія чи раптова звістка — у такі моменти людина поруч може втратити контроль: замкнутися, розгубитися або реагувати агресивно.
Перша психологічна допомога (ППД) — це не сеанс терапії. Це прості дії, які допомагають потерпілому відчути безпеку та знайти опору в перші хвилини після шоку. Розповідаємо, як діяти правильно.
Ось що категорично не можна робити:
1. Змушувати розповідати деталі. Фрази на кшталт «Розкажи, як це було?» повертають людину в травматичний момент. Якщо вона захоче – поділиться сама.
2. Використовувати шаблонні фрази – «Все буде добре», «Заспокойся», «Ти повинен радіти, що вижив». Такі слова знецінюють почуття і можуть погіршити реакцію.
3. Обіймати та торкатись без дозволу. Для людини в шоковому стані тактильний контакт може сприйматися як загроза. Спершу варто запитати – «Можна взяти тебе за руку?» або «Можна тебе обійняти?».
4. Створювати марні надії та давати обіцянки. Не варто говорити «Допомога вже їде», якщо ви не впевнені в цьому.
5. Використовувати складні терміни або довгі пояснення – говоріть просто й коротко.
Що варто робити :
1. Забезпечити базові потреби: вода, їжа, тепло – це дасть сигнали до мозку, що незважаючи на стрес організм продовжує функціонувати.
2. Якщо людина говорить – не перебивайте, кивайте, за потреби ставте запитання і дайте їй висловитися. Якщо мовчить – просто побудьте поруч
3. Якщо чогось не знаєте – чесно скажіть: «Я не знаю, але спробую дізнатися»
4. Знайти тихе місце – за можливості ізолювати людину від натовпу та зайвого шуму.
Після того як ви забезпечили базові потреби та створили контакт, важливо знати, як реагувати на конкретні стани стресу – вони можуть виглядати страшно, але це природна реакція організму на ненормальні обставини.
У стресових ситуаціях людська психіка демонструє широкий спектр адаптивних механізмів, які є природною спробою організму впоратися з надмірним навантаженням. Найчастіше спостерігають такі стани, як:
Ступор (людина застигла, дивиться в одну точку) – це найсильніша захисна реакція. Людину не можна сильно трясти. Говоріть тихим, розміреним голосом, будьте поруч.
Нервове тремтіння (людину трясе, ніби від холоду) – це вихід напруги. Помилка: намагатися обійняти, щоб зігріти і зупинити тремтіння. Правильно: не заважати. Тремтіння має пройти саме, інакше напруга піде всередину і викличе біль у м’язах.
Агресія (крик, злість) – людина не зла, їй боляче і страшно. Не сприймайте це на свій рахунок, не сперечайтеся. Дайте «випустити пару», але слідкуйте, щоб вона не нашкодила собі чи іншим.
Плач – сльози вимивають гормони стресу. Не заспокоюйте словами «Не плач», «Все буде добре». Навпаки, дайте виплакатися.
Істерика – вона заразна для оточуючих. Якщо можливо, відведіть людину вбік. Говоріть чітко, коротко, наказовим тоном: «Подивись на мене», «Випий води».
Перша психологічна допомога – це про безпеку, контакт і підтримку. Ваше завдання – не вилікувати, а допомогти людині знову відчути ґрунт під ногами.
Хочете навчитися діяти впевнено в критичних ситуаціях?
Знати теорію — важливо, але мати відпрацьовані навички — життєво необхідно. Запрошуємо вас на практичні заняття з психологічної підготовки.
Навчіться тримати контроль, коли інші його втрачають. Приходьте на навчання до Центру підготовки громадян до національного спротиву.
